Денис Федоренко готовий відмовитись від Маріїнського театру заради шоу "Голос країни"

Учасника на "сліпому прослуховуванні" не вибрав ніхто з тренерів. Тембр Дениса та серйозна пісня "Как молоды мы были" у виконанні хлопця змусили Валерію, Олега, Діану та Олександра подумати, що для них співає досить доросла людина. Проте, яким сильним було здивування коучів, коли крісла розвернулися, і вони побачили на сцені молодого виконавця. Тренери були у розпачі від того, що відпустили таку талановиту людину. Виступ Дениса вразив кожного з них. Коучі ще довго обговорювали втрату такого гідного конкурсанта.

Щастя посміхнулося Денису Федоренко, коли він зовсім цього не чекав. З відмовою Мофі Араромі від подальшої участі у шоу, у команді Валерії виник недобір, а з ним актуальним стало питання про те, хто буде чотирнадцятим учасником. Тож було вирішено повернути в проект Дениса, який своїм виступом вразив не тільки Валерію, але й інших тренерів.

Займатися вокалом хлопець почав у 17 років. Після школи вступив у Донецьку консерваторію на факультет академічного вокалу. Закінчивши навчання, поїхав у Санкт-Петербург, де успішно пройшов прослуховування в Маріїнський театр. Тож зараз хлопець працює у стажерській групі російського театру опери та балету. Бере участь у спектаклях "Травіата", "Дон Кіхот", "Русалка", "Аріадна". Грає на трубі, а також захоплюється малюванням. Мрія Дениса Федоренка - збудувати власний театр опери та балету.

Участь у проекті настільки важлива для хлопця, що він навіть готовий відмовитися від роботи у Маріїнському театрі.

"После таких поворотов событий, которые завертелись вокруг меня на шоу, я невероятно счастлив. Я считаю себя счастливчиком. Ведь сколько талантливых ребят осталось вне шоу. Их тоже могла выбрать Валерия на место Мофи Арароми. Кроме меня, был прекрасный тенор, Юрий Лукьяненко, которого тоже могли взять в проект, но выбрали меня. После такого я безмерно счастлив.

Удивительно, но еще с самого начала отборочных туров на проект я очень хотел попасть к Валерии. Как только узнал, что в тренерской команде будет она, я захотел именно к ней. Я даже не думал об остальных тренерах.

На "слепом прослушивании" ни один из коучей ко мне не повернулся, потому что я не смог донести им то, что на самом деле я молодой исполнитель, а не мужчина в возрасте, как им показалось. Они очень сильно удивились, когда после моего выступления их кресла развернулись, и они увидели, что для них пел молодой исполнитель. Все дело было в песне. Композиция "Как молоды мы были" говорит сама за себя. Ее нельзя было спеть иначе.

Я выбрал эту песню, потому что она мне безумно нравится. Я хочу быть искренним не только в жизни, но и в песне. Я пою только то, что проходит сквозь меня, что я могу прочувствовать. Музыка не просто должна быть красивой. Она должна вызывать в людях эмоции, никого не оставлять равнодушным".