Павло Табаков: заради участі у шоу переступив через власні амбіції

Професіонал з найбільшим сценічним досвідом, Павло Табаков, цього разу продемонстрував, що йому під силу виконувати не тільки світові хіти, але й чуттєву україномовну лірику. Вдруге поспіль глядачі віддали Павлу лідерство у команді Діани Арбєніної, проте зараз вирішальними стали лише кілька десятків голосів, які відділили його від Олександра Онофрійчука. Артист розповів про свої майбутні творчі плани, пов'язані з колегами по шоу, та пояснив, чому хоче будувати свою кар'єру саме в Україні.

Ти залишився у шоу завдяки невеликій перевазі у голосуванні. 40 глядацьких симпатій – це багато чи мало?

Для мене цього достатньо. Я відчував, що люди мали би підтримати українську пісню, адже у нас творчість гурту "Океан Ельзи" дуже люблять. Не можу поки що сказати, наскільки переконливо я доніс цю композицію до публіки, але ніби добре, бо глядачі проголосували за мене.

Але ж ти розумів, що Славко Вакарчук – культова особистість в Україні. Не боявся переспівувати його?

Мені всі казали, що буде дуже складно виконувати щось з репертуару Вакарчука. Адже він і, наприклад, той же Олег Скрипка – це ті артисти, краще за яких заспівати їх композиції майже неможливо. Але тут я, в першу чергу, вподобав саме пісню. Колись я сидів на концерті "Вночі" гурту "Океан Ельзи", і коли зазвучала "Така, як ти", в мене дійсно побігли мурахи по руках. Тоді я подумав: класна пісня, треба буде її якось виконати. От мені й випала така нагода.

На сцені від свого виконання був мороз по шкірі?

Як не дивно, я думав, що просто заспіваю. Але десь між першим куплетом і приспівом у мене дійсно побігли мурашки по шкірі, і це для мене щось означає.

Тепер в наступному ефірі очікувати від тебе драйву, як встигла пообіцяти Діана Арбєніна?

Буде і шоу, і драйв, адже у нас великі плани. Побачимо, чи встигнемо усе втілити, бо тут багато що вирішує випадок, доля.

Олександр Пономарьов зауважив, що у тебе більший потенціал, ніж ти цього разу продемонстрував. Чи справедлива така критика?

Я не збирався демонструвати всі свої вокальні здібності, бо це не була якась мега-річ, в якій потрібно показати весь свій діапазон. Невже я постійно маю співати щось голосове, оперні арії? В цьому номері я хотів виразити свої почуття, і це було головною метою. Мені подобається розкриватися з різних сторін, і я ще покажу себе.

Не шкодуєш, що береш участь у проекті "Голос країни", адже ти не новачок на сцені?

Я від самого початку трохи вагався, бо люди мене вже знали, і довелося переступити через певні власні амбіції, погоджуючись на участь у шоу. Але вчитися ніколи не пізно, і я розумів, що цей проект принесе мені багато користі. Дуже багато вже дала мені Діана, в мене є можливість спілкуватися з Костянтином Меладзе. Тобто, не завжди випадає нагода співпраці з такими метрами. Тут я знайшов відповіді на всі ті питання, які цікавили мене як музиканта та артиста.

Знаю, що ти пишеш власні пісні. Чи зараз є натхнення для створення чогось нового?

На жаль, проект не надихає, тому що часу обмаль навіть для підготовки до ефірів. Але думаю, що після завершення всіх зйомок мене знову "попре", як то кажуть. Вже зараз у мене є пісня для Саші Онофрійчука, і про це він ще не знає. Хочу йому її показати, і якщо сподобається, можу її Сашку подарувати. Є спільні творчі плани і з Рожденом: я почув, як він круто робить бітбокс, і вже почав думати, як би ми з ним могли записати щось разом.

Ти нещодавно повернувся з гастролей містами Голландії. Розповідай, що співав закордоном?

Я їздив з колективом "Орфей", в якому співаю вже 12 років. Ми виконували духовну англійську класику з хором та місцевим оркестром. Відвідали кілька міст і, звісно ж, не оминули Амстердам. Я переключився на інший музичний жанр і отримав величезне задоволення від цих гастролей.

Чи вистачає тобі творчої енергії для реалізації у таких різних амплуа?

Наразі я не скаржуся, тому що мені дуже цікаво працювати в різних жанрах. Переключатися зовсім не складно. Мені навіть нещодавно сказали, що я схожий на хамелеона, бо можу перевтілюватися в різні образи не тільки на сцені, але й у музиці в цілому. В училищі мене взагалі всі кликали jukebox - тобто, музичний автомат, в який вкидаєш монетку, і він грає все, що хочеш. Так я постійно сидів за роялем і міг відтворити що завгодно, бо просто мав натхнення.

Зважаючи на успіх в Європі, були колись думки емігрувати?

Конкретних якихось контрактів мені не пропонували, але плани подібні у мене були. Закордоном потрібно починати усе спочатку, або якось пробиватися, вже маючи популярність в Україні. Сім років тому я збирався поїхати до Європи і будувати кар'єру там, але тоді в моєму житті з'явився проект "Шанс". Все закрутилося тут, а гастролювати з "Орфеєм" закордоном ми не припинили, і я зрозумів, що емігрувати необов'язково.

Тобто, ти є справжнім патріотом рідної землі?

Я дуже люблю читати Григорія Сковороду, бо він філософ з українським менталітетом. Саме у нього я побачив гарну фразу: "Якщо людина народжена на цій землі, то це не дарма". Я вірю в те, що діти приходять з неба й обирають собі батьків там, де хочуть жити. Власне, я народився у своєму рідному місті Львові для того, аби втілити якусь місію саме в Україні.