Олексій Шпортько став другим учасником команди Олександра Пономарьова. І тільки після того, як співак залишив сцену, Олег Скрипка повідомив колегам: щойно для них співав син народного артиста України Віктора Шпортька.
Одразу після вдалого виступу Олексій поділився першими враженнями від "Голосу країни".
Олексій, як думаєте, чому з усіх тренерів до вас повернувся лише Пономарьов?
Олег Скрипка сказав, що теж хотів повернутися. Але він побачив, як повернувся Олександр, і, напевно, подумав, що мені краще потрапити до нього. І мені дуже приємно. Але я так розумію, трошки пісня моя не сподобалася. Тому, що репертуар Стаса Михайлова не дуже люблять наші артисти. Але я вибирав пісню, яку зможу саме душею заспівати, в якій зможу показати себе вокально, емоційно. Думаю, у мене це вийшло.
Ну, ви відкрили Стаса Михайлова для Вакарчука :). Як виявилося, він до цього не знав його пісень.
Напевно, тому і не повернувся (сміється).
Під час інтерв'ю поруч з Олексієм його шановний батько, котрий прийшов підтримати сина на проекті.
Віктор Михайлович: - Я доповнити можу як батько і як його вчитель?
Так, звичайно!
Справа в тому, що повернувся Пономарьов, а інші - ні. Напевно, і не треба було. Ви бачили, як мовчала Тіна Кароль. Слова не сказала. Тому що те, що робив він на сцені голосом, - це дуже близько їй як вокалістці. Верхи, емоції, темперамент, пристрасть. Олексій це показав!
А відштовхнуло зіркових тренерів, що це був Стас Михайлов. Ви розумієте, в чому парадокс? Чомусь Стас Михайлов викликає якусь зневагу, якусь таку насмішку... Це несерйозно.
Я керував процесом підбору репертуару. Коли Олексій показав мені цю пісню, я відчув, що лірика є. Є пристрасть, емоції, підйом надзвичайний. Я кажу: "Беремо цю!". І раптом ми відчули вже тут в кулуарах: "Що? Михайлов? Ну, це несерйозно". Мене трясло. Коли я стояв за кулісами, мене просто колотило.
Але слава Богу, Олександр Пономарьов зрозумів, що стоїть особистість на сцені, справжній вокаліст, з яким можна працювати і надалі. Я йому дуже вдячний. До речі, хороші слова були й від інших тренерів - не було поганих слів.
Олексій, те, що ви - син "зіркового тата", буде вашою перевагою на проекті? Чи навпаки заважатиме?
Яка перевага?! Я завжди тільки страждав від цього, починаючи з університету.
Я вважаю, що я абсолютно нормальна людина, звичайний скромний хлопець, який хоче добиватися всього сам, своїм талантом.
А як саме це вам заважало в житті?
Завжди було порівняння. Навіть коли я приїжджав на конкурси міжнародні - а їх я виграв не один - завжди одразу в кулуарах: "А, ну так, син приїхав - в будь-якому випадку йому щось буде. Щось візьме". Але коли я виходив на сцену, ці всі розмови пропадали. Я доводив, що дійсно гідний тих премій, тих нагород.
Це вже третій сезон "Голосу...", а були ж іще два. Що ви робили тоді?
Працював. Багато. Займався творчістю, дітей виховував (сміється).
Скільки у вас дітей?
Двоє, хлопчик і дівчинка, 9 і 8 років.
Співають?
Ні, не співають. Грають. Дівчинка грає на фортепіано і танцює. Фантастично танцює! Коли вона робить якісь там шпагати - як Жан-Клод Ванн Дам, сідає на два стільці і прогинається на шпагат на двох стільцях - то... у мене серце кров'ю обливається.
Олексію, що для вас зараз "Голос країни"?
Сподіваюся, це буде дуже великий поштовх в кар'єрі. Ви знаєте, я хочу досягти на сцені... Не стати зіркою, бо хтось досягає зірковості фотосесіями, скандалами. Я хочу, аби люди запамятали, що так, це справді класний співак, у нього гарні пісні, він хороший хлопець і добився всього своєю працею.
Я готовий пахати, як проклятий. Коли завгодно, в будь-який час доби. Я цим живу. Пісня - це для мене все. Я виріс за кулісами київського мьюзік-холу та з пелюшок, вважай, з батьком їздив по всьому Союзу. І хочу досягти успіху як артист дійсно талановитий, а не як просто якась зірка, яких зараз дуже багато.