Алина Кулиш: надеюсь, Диана найдет во мне что-то особенное

На проект "Голос країни" Аліна пройшла останньою, коли в команді Діани Арбєніної залишалося лише одне місце. Народилася дівчина у містечку Гайсин Вінницької області, закінчила там хорове відділення музичної школи, проте окрім народних та дитячих пісень нічого не виконувала. У 17 років вона переїхала до Одеси, де вступила до Одеської національної юридичної академії. За спеціальністю Аліна не працює, єдине її бажання – заробляти собі на життя музикою. У 2007 році перемогла у першому радіо-реаліті шоу "Просто зірка" і з тих пір виступає з живими музикантами на різних концертних майданчиках.

Зараз дівчина співає у двох музичних групах: "Weekend" та "A.G.A.". В першій вона виконує кавер-версії хітів відомих виконавців, разом з другою грає авторський матеріал у жанрі електро-поп. Пісні Аліна пише сама, з ними колектив виступає у нічних клубах. Артистка веде здоровий спосіб життя - не палить, не вживає алкоголю чи наркотиків. Стверджує, що хворіє музикою: навіть, якщо доведеться працювати юристом, все одно не покине спів.

Алина Кулиш:  Когда я поднималась на сцену, упала, и во второй раз выходить было уже весело и совсем не страшно. После падения все переживания как рукой сняло. Я понимала, что в команде Дианы Арбениной осталось последнее место, и мне очень хотелось его занять. Но, с другой стороны, я думала о том, что за сценой сидят еще десять человек, и если меня возьмут, то их даже не будет смысла прослушивать, потому что все команды будут набраны. На мгновение у меня сложилось впечатление, что это я отбираю у них шанс на участие в шоу. Более того, сама и не надеялась, что пройду, уже окончательно отчаялась и понимала, что вероятность моего попадания в число финалистов очень мала.

 Когда ко мне повернулась Диана Арбенина, я просто потеряла дар речи. Хорошо, что не буквально, ведь мне еще нужно было допеть песню. Но зрители сами видели, что творилось на сцене, - так вот в душе у меня все эмоции плясали в том же ритме! Надеюсь, что теперь мой тренер найдет во мне что-то особенное и поможет мне это развивать. Я готова к любым экспериментам, а в каком образе буду работать дальше, теперь решать не только мне, так что ничего не могу прогнозировать.