Денис Жупник: я ждал Диану и хотел именно к ней

Народився у Херсоні, де й закінчив музичну школу за класом фортепіано. Зізнається, що був неправильним учнем: завжди "червоний" щоденник із зауваженнями про невиконане домашнє завдання, знервовані викладачі поведінкою Дениса та засмучена мама.

В Київ приїхав навчатися у Національному Університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Згодом відгукнувся згодою на запропоновану роботу у Чернівцях, тож зараз Денис – ведучий ранкового шоу чернівецької радіостанції. Свою роботу на радіо називає здійсненою найзаповітнішою мрією.

У студентські роки багато часу присвячував кастингам у фільми та серіали. Знімався у фільмі "Семь дней до свадьбы". А також зіграв одну з головних ролей у спектаклі "Всюду жизнь", коли навчався у Театральній літній школі в Москві, в якій майстерність актора викладав Армен Джигарханян. Захоплюється творчістю Святослава Вакарчука та зізнається, що мимоволі деколи копіює манеру співу українського артиста.

Учасник прагне бути не тільки професійним актором, але й реалізувати на професійному рівні своє захоплення грою на гітарі та спів. Впевнений, що у разі перемоги на проекті "Голос країни", визнання та гроші його не зіпсують завдяки правильно розставленим пріоритетам.

Денис Жупник: Диана Арбенина повернулась ко мне буквально на последней фразе. Уже думал, что никто не повернется, поэтому просто хотел допеть. Но я очень ждал именно ее. Я думал, что если кто-то повернется, то этим кто-то будет именно Диана. Песня "Не больно" Сергея Бабкина по своему посылу была именно для нее. Я ждал именно Диану и хотел именно к ней. То направление, в котором она работает, ближе всего ко мне. Я уважаю каждого из тренеров. Каждый из них – личность, заявившая о себе в музыке.

Перед самим выступлением я просто молчал и рассчитывал на любой результат. Я даже больше рассчитывал на то, что никто не повернется, потому как конкурс вокальный, а я исполнитель, а не вокалист. У меня есть музыкальное образование в школе, но нет консерватории. Но результат на "слепом прослушивании" просто превзошел все мои ожидания.

Я сейчас даже не помню, что происходило на сцене, но точно могу сказать, что справился со всем не на сто процентов. Наверное, потому что песня не совсем вокальная. Она более чувственная и не предполагает супер вокальных данных, но они у меня есть. И я обязательно еще их покажу.

Что касается того, что я иногда пою с характерным хрипом, как у Святослава Вакарчука, то это связано с тем, что в детстве я много его слушал. Поэтому сейчас иногда есть характерная ему манера в моем пении. И я считаю это своей проблемой. А кому-то это наоборот кажется нормальным".