Закінчила музичну школу за класом скрипки. Співала у хорі. Навчалася у філії Київського Національного Університету культури та мистецтв у Миколаєві. Зі школи грає у КВК. Шість років присвятила грі у команді "Дизель". Зараз роботу у КВК припинила і запевняє, що здійснила усі свої мрії, пов'язані з Клубом Веселих та Кмітливих. З однією із своїх команд дійшла до вищої ліги: була і популярність, і успіх, і слава. Та тепер Катерина прагне реалізувати себе як вокалістка.
Разом з музикантами грає у лаундж-пабі. Озвучує реклами та пише сценарії. З десяти років колекціонує слоників. Має доньку, яка вже в свої чотири роки претендує на майбутнє співачки: інтонує та попадає у ноти. Сама Катерина хоче, аби її дитина була як Христина Орбакайте – донькою відомої співачки.
Участь у проекті "Голос країни" дівчина називає своїм кроком вперед. Учасниця вибрала проект тому, що головний критерій відбору – голос. Катерина хоче зробити кар'єру, працювати з музикантами та розвиватися.
Катерина Тихонова: "Выступление перед такими талантливыми тренерами – это всегда волнительно. Сколько бы ты ни занимался музыкой, как бы давно ты ни пел, если ты настоящий артист, ты всегда будешь волноваться. Перед выступлением мне помогли успокоиться мои близкие люди. Они позвонили, сказали, что любят меня. Для меня важна их поддержка.
Для меня было очень важно пройти "слепое прослушивание". Я очень хотела попасть к Диане Арбениной. К ней и попала. Я не могу сказать, что люблю ее творчество. Но она настолько сильный духом человек и так этим заряжает, что очень хочется в этом быть на нее похожей. Хоть стилистически мы с ней разные, но думаю, что будем хорошо работать вместе.
Я выбрала песню Джо Кокера "My father's son", потому что я очень часто ее пою, и очень ее люблю. Я чувствую себя в ней свободно и уверенно.
Я очень благодарна своим девчонкам, которые приехали вместе со мной на прослушивание, и поддерживали меня. Они за мной – и в огонь, и в воду, главное, чтоб мы были вместе. Это и называется командный дух".