Назар Савко: починав разом з Ані Лорак, тепер її наздоганяю

Учасник команди Олега Скрипки, Назар Савко, пишається своїм українським корінням, намагається популяризувати рідну мову та мріє виконати авторську пісню на сцені "Голосу країни".

Назар, як Ви могли б охарактеризувати Ваш баттл з Яною Шейн?

У нас вийшов досить цікавий дует, бо Яна з Луганська, а я зі Львова – на сцені зійшлися дві крайні точки України. Було приємно поборотися, і я радий, що зміг довести: українська мова прекрасна, і вона має жити не тільки у західних містах. Нею треба розмовляти, співати та всіляко її популяризувати.

Те, що Вашою суперницею була саме дівчина, ускладнило Ваш виступ?

З дівчатами взагалі в житті важко, але і без них неможливо. Мені було комфортно з Яною на сцені. В першу чергу, у нас був дует, а не боротьба на рингу, нехай і музичному. Все-таки пісня "Я піду в далекі гори" навіть виглядає як дуетна, там є гарні розкладки на терції, тому ми досить швидко знайшли спільне звучання.

Хто запропонував саме цей музичний матеріал?

Це була ідея Олега Скрипки: можливо, він також вважає, що потрібно людей вчити української пісні. Так як я вже був знайомий з творчістю Володимира Івасюка, то було вирішено поширити це знання і на схід, аби там теж люди почули композицію славетного композитора.

На сцені Ви виклалися на повну чи поступалися трохи дівчині?

В музиці не можна піддаватися супернику, треба співати якнайкраще, викладатися максимально. Це не фізична боротьба, а тому ми змогли собі дозволити гарний тандем. Так склалося, що я переміг. І, звісно, мені шкода Яну, тому що вона прекрасна співачка та людина, але у неї все ще попереду.

Вас підтримала Валерія під час обговорення виступу. Чи додало це Вам впевненості у своєму тріумфі?

Я до кінця не розумів, переможу я чи ні. Але в той же час слова Валерії та Ані Лорак мене дуже підбадьорили. Крім того, наш тренер, Олег Скрипка, майже не адресував мені жодних зауважень, адже я виконав всі його вимоги, які були озвучені на репетиції. Яна, на мою думку, була трохи розконцентрована, я більше на неї звертав увагу, ніж вона на мене. Мабуть, це їй в чомусь і завадило.

На репетиціях почувалися фаворитом тренера?

Якщо брати до уваги той край, звідки я родом, то, звичайно, пісня була мені ближче. Сподіваюся, я зміг пропустити її крізь своє серце та душу, донести до слухачів. Але Яна чудово виконала свою частину роботи, тому своєї переваги я не відчував.

Те, що помічницею Олега Скрипки на цьому етапі є Ані Лорак, стало для Вас приємною несподіванкою?

Це була просто супер-новина! Ми з нею разом починали у 1995 році: був такий фестиваль "Веселад", який проходив у Києві на пароплаві "Маршал Кошовий". Він плив зі столиці до Одеси, і на ньому змагалися вокалісти. Потім всі поверталися до Києва, і у Палаці Україна був гала-концерт. Отож, Ані Лорак тоді отримала гран-прі, а я посів друге місце з піснею "Кіт Мефодій" мого двоюрідного брата Тараса Чубая. Вже наступного року на цьому ж фестивалі я виборов першу премію. Але, звісно, Ані "вистрілила" значно краще, тому я тепер її наздоганяю.

Почали вже готувати пісні для прямих ефірів?

Я прийшов на цей проект, аби зруйнувати його стереотипи щодо виконання пісень з чужого репертуару. Тут співають заїжджені шлягери, які вже всім набридли. Так як я є композитор і поет, обов'язково запропоную тренеру виконати на концерті свою авторську пісню.

Але за правилами шоу Ви зможете зробити це тільки у фіналі.

То прекрасно, я не проти стати для цього фіналістом. Як треба, то треба.