Руслан Бровко: когда повернулся Олег Скрипка, сердце начало колотить

Руслан займається музикою з десяти років. Ще у дитячому віці він почав навчатися грі на дорослому інструменті – барабанах. З моменту заснування власного гурту "Санки деда" грав у ньому як барабанщик. А згодом зрозумів, що хоче співати. Крім як вокаліст та музикант, у гурті Руслан реалізує себе ще й як автор та композитор. До речі, вся команда гурту підтримує ініціативу товариша взяти участь у шоу.

До двадцяти років хлопець займався джазовим та естрадним співом у вокальному ансамблі.

У 2005 році брав участь у конкурсі "Караоке на Майдані". Але програв у самому фіналі.

Руслан називає спів справою всього життя. В нього є своя студія, репетиції в якій займають щонайменш п'ять днів на тиждень, та з таким щільним творчим графіком хлопець не забуває ще про одну роботу – регіональне керівництво на заводі металопластикових конструкцій.

Учасник називає себе впертим, але справедливим. На шоу "Голос країни" хоче вдосконалити свої вміння та себе як вокаліста.

Руслан Бровко: "Еще перед выходом на сцену мандраж отсутствовал совершенно. Я поэтому поводу даже начал нервничать. Но когда в момент выступления повернулся Олег Скрипка, у меня сердце начало колотить. И не отпускало даже тогда, когда все закончилось. Меня переполняли только положительные эмоции после выступления. Я рад, что меня выбрал Олег Скрипка.

Изначально я хотел в команду или Дианы Арбениной, или Олега Скрипки. К Диане очень хотелось, не потому что она выиграла первый проект, а потому что ее направление и мировоззрение мне близко. Ведь с моей группой "Санки деда" мы, как и Диана, тоже играем рок-музыку. И Олег Скрипка тоже певец рокового направления. Его творчество – это показатель Украины. Его группа – это коллектив международного масштаба. Олег – классный певец, фронтмен, шоу-мен и певец. Я рад, что стал частью его команды.

На выступлении я выложился точно не на сто процентов. Не буду врать. Немного подвели голосовые связки, и горло начало хрипеть. Из-за этого была какая-то неуверенность в себе, может, поэтому все и получилось не на сто процентов. Но после первой подачи голоса все прошло.

Моим талисманом на "слепом прослушивании" была иконка, которую я купил в соборе за день до выступления. А еще перед самым первым кастингом на шоу "Голос страны" я ходил в церковь и купил себе крестик. Так что теперь у меня есть два талисмана, которые напоминают мне об успешно пройденных этапах на проекте.