Віталіна Васалатій: з Пономарьовим я не загравала

Віталіна родом з Вінничини, походить з сім'ї викладачів. Батько дівчини грає на багатьох музичних інструментах, а старша сестра Вікторія не тільки чудово співає, але й пише пісні, брала участь у першому сезоні проекту "Голос країни", проте на "сліпих прослуховуваннях" її ніхто не обрав. Цього разу на шоу сестри Васалатій прийшли разом, й обом дівчатам посміхнулася фортуна.

Сама Віталіна співає з дитинства, музичній грамоті її навчив тато. Після закінчення школи вона переїхала до столиці, де здобула вищу спеціальну освіту: дівчина є бакалавром факультету музичного мистецтва КНУКіМа і наразі закінчує Київську муніципальну академію естрадного та циркового мистецтв за спеціальністю "естрадний вокал". У вільний від навчання час вокалістка виступає разом з живим гуртом "Unity", виконує іноземні хіти. У майбутньому бачить себе виключно артисткою і впевнена, що не може займатися нічим, окрім музики. Раніше Віталіна брала участь у багатьох кастингах, проте всі вони закінчувалися невдало, то ж "Голос країни" – це її перший позитивний досвід.

Віталіна: Зазвичай, перед виходом на сцену я ніколи не хвилююся, проте коли беру участь у таких кастингах, де треба вийти і показати усі свої вокальні дані в одній пісні, відразу втрачаю голос і впевненість у собі. Так що, тут, на "сліпому прослуховуванні", мені дійсно пощастило. А той факт, що тренери сиділи до мене спиною, навіть, полегшив мою участь, адже я могла дивитися на усміхнені обличчя людей у залі, які підтримували мене з перших секунд виступу.

Потім, коли вже до мене повернувся Олександр Пономарьов, я почала працювати на нього. Проте я ще раз хочу підкреслити: у моїй поведінці на сцені та рухах не було жодних загравань, адже в мене є кохана людина, яку я ціню та дуже поважаю. Мій хлопець також музикант, він грає на саксофоні в одній зі мною групі. Звичайно, ревнує мене і хоче створити зі мною спільний проект, проте на даному етапі, коли до "Голосу країни" я пройшла сама, він мене дуже підтримує.

Пісня, яку я виконувала, близька мені тому, що в ній є настрій, характер та емоції, які можна було показати на сцені. Взагалі я люблю гурт No Doubt та їх солістку Гвен Стефані, їх рання творчість була дуже глибокою та цікавою мені. Я хотіла прийти на прослуховування з такою композицією, яка мені дійсно подобається, а вже чи можна в ній розкрити вокал на повну, було не надто важливо.