Тоня Матвієнко: я не співаю, щоб сподобатися

Ти дуже нервувала перед виступом. Хвилювання додавало ще й те, що у залі була твоя мама, за реакцію якої ти дуже переживала. Чи вдалося приборкати схвильованість?

Під час виступу у прямому ефірі нервувала, як ніколи. Хоча я вже п'ятий раз на сцені. Я дуже розхвилювалася, коли говорила мама. Не очікувала, що почую її слова перед своїм виступом. Ще дуже психологічно важко сприймати прямий ефір. Але я зробила все можливе.

Ти очікувала, що тебе оберуть глядачі на першому ж прямому ефірі?

Це була несподіванка. Я дуже-дуже дякую всім тим, хто за мене голосував. Це так приємно, коли ти робиш справу, а вона комусь подобається. Це для мене дуже важливо. Це значить, що я не просто так живу на цій землі.

Ти до останнього відстоювала своє право виконувати пісню "Ой верше, мій верше". Чи вдалося все так, як ти того прагла?

Так, я задоволена. Я хотіла задіти найпотаємніше в душі кожної людини під час виконання пісні. Я хотіла, щоб люди зупинилися, забули про свої турботи, проблеми. Згадала про найпрекрасніше почуття на землі, заради якого ми живемо на планеті. Це – кохання. Коли я співаю, то роблю це щиро та від душі. Я ніколи не обманюю себе.

За що переймалася найбільше?

Я дуже хотіла впоратися зі своїм хвилюванням. Коли готувалася до виходу на сцену і почула мами голос, я дуже розхвилювалася. Я дуже хотіла, щоб мама була мною задоволена. Між мамою та донькою завжди є зв'язок. Я стояла на сцені спиною до неї і відчувала її хвилювання. І, можливо, саме воно передалося й мені.

Ти розкрила себе як неперевершена лірична виконавиця. Наскільки тобі комфортно в такому амплуа?

Це навіть не образ. Це я. Хоча Олександр Пономарьов зізнався, що хотів мене іншою побачити. Я була справжня. Але на нашому командному виступі разом з Русланою мені вдалося бути зовсім новою.

Експериментувати хочеться?

Я думаю, що все ще попереду. Головне – експериментувати не для того, аби довести всім, що ти можеш бути іншою. Це може нашкодити. Якщо образ не підходить – людина може зникнути. І глядач може відвернутися. Я не співаю для того, щоб сподобатися. Треба робити те, що виходить найкраще.

Ти помітила, що під час твого виступу зал аплодував стоячи?

Ой, я і не пам'ятаю (посміхається – прим. ред.).

Ти розповідала, що сьогодні мама вдруге була на твоєму виступі. Коли був перший раз?

На "сліпому прослуховуванні", коли до мене не повернулися коучі. Я хотіла, щоб сьогодні вона побачила іншу сторону моєї медалі, зрозуміла те, що я тут роблю. Я постійно на репетиціях, і ми тижнями можемо не бачитися. Я хотіла, щоб вона знала, чому мене немає вдома, і чому я не висипаюся.

Як мама відреагувала на твоє рішення взяти участь у шоу?

Прекрасно відреагувала. Вона задоволена, що я не лінуюся та не закидую ноги догори, приказуючи "О, Боже, що мені робити". Вона радіє тому, що я взагалі щось хочу. А я дійсно знаю, чого хочу і чого прагну.

Що вдалося у виступі найліпше?

Всім моїм надривом, душею та серцем дістати верхню ноту, яка була в кінці. Це було просто неймовірно. Аж в очах потемніло. В мене ще ніколи не було таких високих нот. Ця – найвища.