Зірка "Голосу країни" Христина Соловій впала дорогою до сцени

Христина Соловій - нова зірка шоу "Голос країни". Відео з її виступом вже стало хітом у соцмережах і збирає найтепліші коментарі. Виявляється, перед своїм вдалим виступом Христина впала дорогою до сцени, і їй справді дуже незручно перед Олександром Пономарьовим.

Христино, як тобі вдалося розчулити Вакарчука до сліз?

Я просто в шоці. Я не очікувала такого від Вакарчука.

Я чесно... Оці чоботи мене збили з пантелику. Я коли виходила на сцену, впала. Чоботи слизькі дуже, вони взагалі танцювальні, на шкіряній підошві.  І вони аж ніяк, напевне, не передбачали от такої слизької підлоги. І через це падіння я розхвилювалася. Дійсно я чула, що в мене тремтить голос. Я чула вже, що я не можу над собою взяти владу, взяти себе в руки. До того ж пісня така, на надриві...

До речі, про що пісня?

Лемківська пісня. От в тій пісні – чого я її вибрала – не веселу, не просто українську, а лемківську. Там є туга за рідним.

А розкажи, хто такі лемки? Бо не всі знають.

В країні є три етнічн групи – бойки, лемки і гуцули. Ми належимо до лемків, тобто наші предки. Ми вихідці звідти. В 46-му році була операція "Вісла", за якою виселили майже всіх лемків. Поодиноким вдалося залишитися. Виселили насиломіць на українські землі, переважно на Східну Україну. Одним словом, в тій пісні є і кохання і туга за батьківщиною, і весь це лемкіський жаль. В кожній пісні є лемкіський жаль.

До тебе повернувся також Сашко...

Оце найболючіше зараз для мене. Тому що мені незручно трохи, я зарізко поступила. Але я була під враженням. У мене є серйозне виправдання – до мене повернувся Вакарчук (сміється).

Коли я маленька була, я слухала Пономарьова на плейєрі. "Човен мій човен..." - оті його перші пісні мені дуже подобались.

Але у нього шансів зовсім не було?

Не в тому справа (сміється). Просто я змінилась. Коли поступила на філологію, мене почала цікавити інша музика. Я більше сподівалася, що повернеться Скрипка. Я оцінювала так свої шанси. Але Вакарчук повернувся.

Христино, чому ти вирішила взяти участь у "Голосі країни"?

Мабуть, так не говорять, але я тут випадково. Тому, що я не можу не співати. І в якийсь момент я розумію, що не можу співати сама для себе. Це як казала колись Ілларія: якщо в тебе немає визнання у когось, то ти ніякий не талант, а просто самодур. Це я запам'ятала її слова і вирішила – а якщо дійсно так.

У мене в сім'ї не так сприймалося. Ну, співаєш – співай. Для родини, для друзів. А так, коли почали мені говорити вже зовсім незацікавлені особи, щоб зробити мені приємне, я вже задумалася, щоб мені зайнятися цим серйозно. Хоча я не займалася вокалом – думаю, це було б відчутно (сміється).

Хто ти будеш за професією?

Я буду літературним критиком або редактором. Або вчителькою в школі – в мене була практика.

Але література, не мова?

Тільки література. Мову, якщо чесно, я навіть не дуже добре знаю (сміється).

Христино, як би ти порадила Вакарчуку з тобою працювати?

Я думаю, він знає, як зі мною працювати. Але... Мені завжди спадає не думку оцей саундтрек з "Украденого щастя". Це для мене було щось таке, ну зовсім-зовсім! Розрив серця у мене ставався, коли я кожен раз його чула. Я думаю, що він буде в цьому керунку працювати зі мною.